Урок №2
Тема 6. Ремонт тpактоpiв та сiльськогосподаpських машин.
Види pемонту тракторiв i сiльськогосподарських машин. Ремонтно-обслуговча база АПК.
Оpганiзацiйнi фоpми технологiчного пpоцесу pемонту машин у pемонтних майстеpнях.
Пiдготовчi pоботи, що виконуються пеpед pемонтом машин.
Способи вiдновлення з'єднань i деталей.
Перед
відправленням на ремонт трактори старанно очищають від бруду, пилу, перевіряють
на комплектність, готують супровідну документацію.
Під час здавання машини у ремонт замовник
зобов’язаний: злити воду із системи охолодження двигуна і паливо з баків;
закрити отвори, що сполучають внутрішні порожнини агрегатів з навколишнім
середовищем; злити масло, зовнішні непофарбовані поверхні покрити антикорозійним
мастилом.
Види ремонту - поточний і
капітальний
У загальному
випадку ремонт полягає у відновленні роботоздатності машини чи агрегату,
порушеної в результаті спрацювання чи поломок під час експлуатації.
Експлуатаційний
або аварійний ремонт пов’язаний з усуненням відмов, які виявляють під час
технічних обслуговувань або в період між ними.
Ремонти, які
виконують після певного напрацювання, вважаються плановими.
Поточний
ремонт - комплекс робіт з усунення дефектів, які виникають у процесі
експлуатації. При цьому машину частково розбирають на вузли і агрегати.
Поточний ремонт виконують в основному в майстернях господарства, коли окремі
деталі відпрацювали свій ресурс, тобто подальше використання агрегату або вузла
стає недоцільним.
Капітальний
ремонт виконують з метою відновлення технічного стану і роботоздатності машини,
всіх агрегатів, вузлів та деталей і повного відновлення ресурсу виробу. Цей
ремонт застосовують після того, як основні агрегати відпрацюють свій ресурс.
Ресурс до
першого капітального ремонту регламентується для тракторів Т-150 і Т-150К, він
дорівнює 6000 мото-год. Ресурс тракторів у міжремонтний період (після першого
капітального ремонту) повинен становити 80% від рівня нових.
Основним
критерієм відправлення машини в ремонт є її технічний стан, що визначається
діагностуванням, а також наробіток в умовних еталонних гектарах (мото-год) чи
кількість витраченого палива.
Залежно від залишкового ресурсу базових деталей
основних агрегатів машин, а також наробітку, визначається вид того чи іншого ремонту.
6.2
Технологічний
процес поточного ремонту тракторів
Здають машини
в ремонт чистими, комплектними, із супровідною документацією (технічним
паспортом, нарядом на ремонт тощо).
На основі
зовнішнього огляду і випробування на ходу машин складають відповідний
приймально-здавальний акт, копію якого відають замовнику. Трактори та їх
агрегати приймають у ремонт відповідно до вимог Держстандарту.
Схему технологічного
процесу поточного ремонту тракторів дивись на стор.58.
Зовнішнє
очищення і миття. Спосіб очищення і миття вибирають залежно від виду ремонту і
оснащення обладнанням.
Найбільш
просте очищення - шлангова мийка, або із застосуванням мийних установок.
Очищення виконують на спеціальних майданчиках, обладнаних відстійними ямами.
Організація
очищення і миття під час ремонту базується на принципі багатостадійності
(зовнішнє миття машини, миття і очищення після розбирання, миття деталей у
процесі ремонту).
Для очищення
і миття машин у ремонтному виробництві застосовують різні мийні препарати.
Так, для видалення пилогрязьових відкладень, асфальтогрязьових забруднень
застосовують синтетичні мийні засоби (СМЗ) і розчинно-емульсійні засоби (РЕЗ).
Для
зовнішнього миття застосовують парострумні очищувачі ОМ-3360 і машину ОМ-5285.
Для миття
агрегатів і вузлів використовують прохідні ОМ-837 і конвеєрнострумні камерні
машини.
Розбирання
машин і агрегатів. Машину спочатку розбирають на агрегати і вузли, а потім на
деталі. Радіатори (масляні, водяні), кабіну, електрообладнання, паливний насос,
агрегати гідравлічних систем після знімання транспортують на відповідні робочі
місця. Двигуни після очищення і миття відправляють на спеціалізовані ремонтні
підприємства.
Решту агрегатів і вузлів відправляють на дільницю
розбирання, де за допомогою спеціалізованого обладнання розбирають на окремі
деталі.
Схема технологічного процесу поточного ремонту
тракторів
|
|
Різьбові з’єднання доцільно розбирати торцевими
ключами, які полегшують розбирання і не деформують грані болтів і гайок. Для
вимкнення
можливості пошкодження різьби шпильок, їх викручують за допомогою
ексцентрикових ключів. Шліцьові і кульові з’єднання начіпного механізму
розбирають спеціальними пристроями на стенді.
Заклепкові
з’єднання рам розбирають висвердлюванням і зрубуванням заклепок або за
допомогою спеціальних упорів із застосуванням пневматичної скоби.
Миття і
дефектування деталей. Для миття
і очищення деталей застосовують механічні і хімічні способи, промивання в різних
активних розчинах та у воді, вібрацію тощо.
Підшипники
кочення рекомендується очищати в мийній установці ОМ-4821, а фільтри - в ОФ-01.
Деталі паливної апаратури промивають бензином або гасом.
Радіатори і
баки промивають на спеціальних установках. Нагар і накип видаляють у машині
ОМ-4265 або на автоматичній лінії ОМ-5458. Для очищення деталей, які мають на
поверхнях смолисті осади (наприклад, деталі двигунів), використовують
лабомід-203 в концентрації 25 - 35 г/л. Деталі занурюють у ванну, виварюють протягом
1 - 2 год за температури 90 - 100°С і промивають чистою водою.
Для видалення
старої фарби з кабін використовують ванну поглибленого типу АКТЕ-142, яка
складається з секцій для виварювання, ополіскування і пасивування. Деталі
подають у ванну за допомогою підвісного транспортера.
Рами, корпуси
та інші великогабаритні деталі очищають і знежирюють у ваннах.
У майстернях
господарств найбільш поширені невеликі ванни з дизельним паливом, гасом,
бензином. Вони пожежонебезпечні і потребують суворого дотримування правил
безпеки праці.
Дефектування - одна з відповідальних операцій технологічного процесу ремонту. Це
контроль технічного стану деталей та визначення придатності їх для подальшого
використання.
Залежно від
видів, величин і характеру спрацювань та інших дефектів, деталі розподіляють
на придатні для подальшого використання без ремонту, придатні для ремонту і
вибракувані у брухт. їх відповідно маркують у білий, зелений і червоний
кольори. Ступінь придатності деталей визначають оглядом і вимірюванням точності
розмірів та форми взаємного розміщення поверхонь.
Наявність
тріщин та інших пошкоджень деталей виявляють зовнішнім оглядом. При цьому
користуються простими вимірювальними і контрольними засобами (лупами).
Приховані пошкодження визначають обпресовуванням, магнітною, ультразвуковою та
люмінесцентною дефектоскопією. Стан роликових і шарикових підшипників
контролюють оглядом, вимірюванням радіальних і осьових зазорів. Тріщини у
корпусних деталях можна визначити за допомогою гасу. Для цього поверхню змочують
гасом, потім насухо витирають і вкривають крейдою. Через деякий час на місці
тріщин виступає гас. Герметичність радіаторів і баків визначають на спеціальних
стендах. Пружність ресор, пружин і поршневих кілець перевіряють на відповідних
пристроях і стендах. Твердість деталей контролюють на приладах Брінелля та Роквелла.
Поточний ремонт тракторів (після встановлення на
них відновлених агрегатів і вузлів) закінчується обкатуванням їх у польових
умовах.
6.3
Основні
несправності двигуна, способи їх усунення
Несправності,
що виникають у процесі роботи машини, мають зовнішні вияви (стук, надмірна
витрата моторної оливи, зниження потужності двигуна тощо). Для оперативного
пошуку та виявлення несправностей потрібна грамотна діагностична інформація.
Причини
найімовірніших несправностей під час роботи тракторів та способи їх усунення в
позамайстерневих умовах.
1. Двигун не запускається або запускається утруднено.
Якщо карбюраторний двигун не запускається (за правильних дій водія)
послідовність пошуку причини така: наявність (відсутність) палива, система
запуску, система запалювання, система живлення, компресія в циліндрах.
Якщо не
обертається якір стартера, потрібно перевірити:
■ зарядженість акумуляторної батареї одночасним
вмиканням стартера й фар (якщо фари гаснуть, батарею слід підзарядити);
■ надійність з’єднання наконечників струмопроводів з
клемами батареї;
■ справність вимикача запалювання перемиканням клем
стартера;
■ якщо вимикач працює, причину слід шукати в
стартері.
За
відсутності або недостатньої потужності іскри між електродами свічок
запалювання схема пошуку несправності така:
■ коло низької напруги (ліквідування обривів,
забезпечення контактів);
■ контакти переривника;
■ конденсатор;
■ коло високої напруги (ліквідування обривів,
забезпечення контактів);
■ свічки запалювання.
Ця
несправність може бути спричиненою:
■ непроходженням струму через контакти переривника;
■ відсутністю розмикання контактів переривника;
■ відсутністю надходження високої напруги до свічок
запалювання;
■ згорянням резистора в роторі розподільника запалювання;
■ обриванням або замиканням на „масу” вторинної
обмотки індукційної котушки;
■ замасленням електродів іскрових свічок або
невідповідністю тріщин в ізоляторі свічок.
Справність
системи живлення карбюраторного двигуна перевіряють за схемою: наявність (відсутність)
палива в баку, надходження палива до карбюратора, справність паливного насоса,
паливопроводи.
Утруднений
пуск дизеля може зумовлюватися такими причинами:
а) пусковий пристрій
не забезпечує необхідної для пуску частоти обертання колінчастого вала двигуна;
б) паливо не надходить
до ПНВТ (перевірити наявність палива в баку, чи відкритий витратний кран, стан
системи подання палива низького тиску);
в) недостатнє подання
палива до циліндрів двигуна чи погане розпилювання форсунками (перевірити положення
важеля керування поданням палива та стан форсунок, плунжерних пар і
нагнітальних клапанів);
г) недостатній тиск у
кінці такту стиску в циліндрах двигуна (недостатня компресія) - перевірити стан
деталей циліндропоршневої групи, щільність прилягання клапанів до гнізд і
зазори, щільність кріплення головки до блока циліндрів.
2. Двигун не набирає номінальної потужності, працює
нестало, димить. Послідовність пошуку причин такої несправності карбюраторного
двигуна: іскрові свічки, струмопроводи високої напруги, конденсатор, кут
випередження запалювання, правильність підключення струмопроводів високої
напруги, переривник-розподільник, система живлення (насос, фільтри,
карбюратор). У разі ослаблення пружин тягарців регулятора випередження
запалювання або рухомого контакту переривника та в разі спрацювання підшипників
переривника-розподільника - їх слід замінити.
Під час
пошуку причини несправностей карбюратора важливо вилучити можливі дефекти у
паливоподавальних пристроях до карбюратора та системі запалювання, тобто
втручатися в карбюратор можна, впевнившись у справності інших систем.
Потужність
дизеля може знизитись внаслідок:
■ нерівномірного або недостатнього подання палива до
циліндрів (перевірити стан елементів паливоподачі низького тиску);
■ поганого розпилювання палива (перевірити технічний
стан форсунок);
■ невідповідності кута початку впорскування;
■ недостатнього подання повітря до циліндрів
(перевірити стан повітроочисника);
■ недостатньої компресії;
■ перегрівання двигуна (перевірити дію системи
охолодження).
Причинами
нестабільної роботи дизеля з димленням можуть
також бути:
■ загуснення палива (у холодну пору року),
підсмоктування повітря в паливну систему;
■ засмічення отвору в кришці паливного бака,
послаблення кріплення паливопроводів високого тиску;
■ „заїдання” рейки (дозатора) ПНВТ.
Раптову
зупинку дизеля можуть спричинити: відсутність палива в баку, потрапляння
повітря в паливні магістралі, заклинювання колінчастого вала.
Причини:
■ недостатня кількість охолодної рідини в системі
охолодження (долити);
■ перевантаження двигуна (зменшити навантаження);
■ недостатній натяг (несправність електроприводу) або
обривання привідного паса вентилятора (відрегулювати або замінити);
■ несправність клапана-термостата (замінити);
■ неправильно встановлено кут випередження
запалювання (скори- гувати);
■ наявність накипу в системі охолодження (очистити
систему хімічним способом);
■ наявність пилу і бруду на двигуні повітряного
охолодження (промити, протерти, продути стисненим повітрям);
■ проковзування паса приводу вентилятора (протерти
внутрішню поверхню паса ганчіркою, змоченою в бензині, а потім промити теплою
водою).
Температура
охолодної рідини може знижуватись внаслідок порушення роботи
клапана-термостата, пошкодження жалюзі, надмірного відведення теплоти від
радіатора.
4. Знижений або підвищений тиск оливи в системі
мащення.
Причинами
зниження тиску оливи в двигуні можуть бути:
■ невідповідність якості й кількості оливи нормам,
несправність зливного клапана (відрегулювати), порушення технічного стану
повнопото- кового оливоочисника (здійснити технічне обслуговування);
■ перегрівання двигуна (див. п.3);
■ розбавляння оливи паливом або охолодною рідиною
(відновити герметичність системи мащення, замінити оливу);
■ спрацювання корінних і шатунних підшипників
(замінити в майстерні);
засмічення
оливозабірника насоса (зняти піддон картера і промити сітку).
Відсутність
тиску може бути зумовлена:
■ несправним покажчиком, порушенням герметичності
з’єднань магістралей (підтягнути або замінити несправні деталі), відсутністю
або низьким рівнем оливи в піддоні картера, порушенням кінематичного зв’язку
ланок приводу насоса.
Підвищений
тиск оливи в системі мащення можуть спричиняти:
порушення регулювання зливного
клапана, забруднення магістралей.
До збільшення
витрати палива карбюраторним двигуном призводять:
■ невідрегульований привід повітряної заслінки,
внаслідок чого пусковий пристрій карбюратора залишається частково ввімкненим;
■ підвищення опору руху автомобіля внаслідок
невідповідного тиску в шинах або несправної гальмової системи;
■ несправності системи запалювання, зокрема
невідповідний кут випередження запалювання;
■ підвищення рівня палива в поплавцевій камері
карбюратора;
■ забруднення повітроочисника (промити або замінити
фільтрувальний елемент);
■ несправні жиклери карбюратора внаслідок забруднення
або порушення калібрування (замінити);
■ несправна (ослаблена) пружина економайзера
карбюратора (замінити);
■ підтікання палива (загерметизувати нещільності).
6. Знижена компресія в циліндрах двигуна.
Послаблення компресії
зумовлюється: нещільністю прилягання клапанів до сідел, відсутністю зазорів у
ГРМ, втратою пружності клапанними пружинами, „заїданням” стержнів клапанів у
напрямних втулках, неправильним встановленням розподільних шестерень,
послабленням кріплення головки циліндрів, пошкодженням прокладки головки
циліндрів, спрацюванням або западанням поршневих кілець, спрацюванням поршнів і
гільз, втратою пружності поршневих кілець, закоксуванням поршневих кілець.
7.
Шумність (стукіт), що супроводжує роботу
двигуна. За
шумністю (стукотом) роботи можна
судити про технічний стан двигуна:
■ дзвінкий металевий стукіт у верхній частині блока
циліндрів у разі зміни частоти обертання колінчастого вала (зменшується з
прогріванням двигуна) - спрацювання поршневих пальців і втулок
верхніх головок шатунів;
■ глухий сильний стукіт низького тону, що посилюється
в момент різкої зміни частоти обертання колінчастого вала, що прослуховується в
нижній частині блока циліндрів, - спрацювання корінних
підшипників колінчастого вала;
■ сильний, середнього тону стукіт, який добре
прослуховується по всій висоті блока циліндрів, особливо під час збільшення
частоти обертання колінчастого вала від середньої до максимальної - спрацювання шатунних підшипників;
■ постійний, рівномірний різкий стукіт у верхній
частині блока циліндрів, що прослуховується на мінімальній частоті обертання
колінчастого вала, - рання подача паливау дизель;
■ легкий, дзвінкий стукіт у верхній частині блока
циліндрів на мінімальній частоті обертання колінчастого вала - порушено
регулювання зазорів ГРМ;
■ сильний, деренчливий стукіт, що посилюється під час
зміни частоти обертання колінчастого вала, прослуховується по всій висоті блока
циліндрів і зменшується з прогріванням двигуна - спрацювання
поршнів, гільз;
■
виразний
стукіт, що зникає зі зростанням частоти обертання колінчастого вала,
прослуховується в зоні приводу ГРМ - підвищене спрацювання
ланцюга і зірочок.
6.4
Основні
несправності електрообладнання, способи їх усунення.
1. Споживачі електроенергії не діють за непрацюючого
двигуна -
це може бути
спричинено:
■ несправністю або розрядженістю акумуляторної
батареї;
■ підвищеним опором у контактних з’єднаннях
струмопроводів і клем батареї чи „маси”, вимикача, амперметра (підтягнути,
зачистити з’єднання);
■ несправністю вимикача акумуляторної батареї
(замінити).
2. Акумуляторна батарея недозаряджається, причини:
несправності
генератора чи регулятора напруги (забруднені або
заоливлені
контактні кільця та щітки зачистити, відрегулювати тиск пружин; обрив обмотки
збудження в місцях приєднання до контактних кілець усунути безкислотним паянням
м’яким припоєм; замикання обмотки статора на корпус виникає внаслідок
механічного або теплового пошкодження ізоляції - потрібна заміна котушок; у
разі несправного діода у випрямлячі - замінити секцію блока; забруднені
контакти регулятора напруги протерти цупкою тканиною, змоченою спиртом або
неетилованим бензином).
Також
причиною цієї несправності може бути слабкий натяг паса приводу генератора -
потрібно його відрегулювати.
2.
Акумуляторна батарея
перезаряджається. До цього можуть призвести порушення роботи генераторної
установки.
1. Стартер не вмикається (тягове реле діє). Причинами
можуть
бути:
■ обрив у колі живлення стартера;
■ підгоряння контактів і диска тягового реле (зачистити
контакти, перевернути тиск на другий бік);
■ порушення контакту щіток з колектором.
2. Тягове реле не вмикається (чути клацання контактів
проміжного реле). Це може зумовлюватися:
■ окисненням або підгорянням контактів проміжного
реле (зачистити);
■ обривом струмопроводу, що з’єднує проміжне реле з
тяговим (усунути обрив);
■ обривом втягувальної обмотки (замінити тягове
реле).
■ окиснення клем акумуляторної батареї (зачистити);
■ окиснення контактів тягового реле (зачистити);
■ окиснення чи заоливлення колектора (зачистити).
4.
Якір
електродвигуна стартера обертається з великою частотою, а колінчастий вал не
обертається - можливе пробуксовування роликової муфти вільного ходу (замінити
муфту).
■ можливо порушене регулювання привода;
■ послабилася затяжка болтів кріплення стартера до
картера маховика (затягнути болти);
■ забоїни на зубцях шестерень (зачистити напилком).
6.
Стартер не
вимикається після пуску двигуна. Це може бути наслідком „заїдання” приводу на
валу стартера, перекошення в кріпленні стартера, зварювання контактів тягового
чи проміжного реле.
Внаслідок порушень роботи цієї системи
карбюраторний двигун може не запускатися, утруднено запускатися, мати знижену
потужність і завищену витрату палива.
Система освітлення і
сигналізації
1. Не горять усі лампи внаслідок:
■ несправного перемикача (замінити);
■ обриву струмопроводу загального для всіх
освітлювальних засобів (усунути обрив).
2. Не горять окремі лампи. Можливі причини:
■ перегоріла лампа (замінити);
■ поганий контакт у патроні лампи (зачистити
контакт);
■
перегорів плавкий запобіжник (усунути коротке
замикання, замінити запобіжник).
3. Лампи освітлення швидко перегоряють внаслідок
послаблення кріплення лампи у патроні або оптичного елемента в корпусі
(підтягнути кріплення).
4. Слабке тьмяне світло може бути наслідком:
■заниженої напруги генераторної установки,
розрядження акумуляторної батареї, забруднення відбивача і розсіювана
оптичного елемента (промити деталі чистою теплою водою);
■
окиснення
контактних пластин у вимикачах (зачистити контакти).
5.
Фари погано освітлюють шлях внаслідок порушення їх встановлення або зміни
орієнтації пучків світла через зміну навантаження на колеса чи тиску повітря в
шинах (довести тиск до норми).
6. Не діє звуковий сигнал. Можливі причини:
■
несправна
кнопка сигналу (замінити);
■
перегорів
запобіжник (замінити);
■порушено регулювання (відрегулювати зазор між
якорем і електромагнітом);
■
обгорілі
контакти, замикання в катушці (замінити сигнал).
7. Самовільне звучання сигналу може зумовлюватися:
■
коротким
замиканням у кнопці (замінити кнопку);
■
замиканням на
корпус проводу (усунути замикання).
8.
Відхилення за межі шкали стрілки покажчика контрольно- вимірювального приладу може
спричинятися обривом або замиканням на корпус проводу, що з’єднує датчик і
покажчик;
■різкі коливання стрілки покажчика - нещільним
кріпленням проводу, що з’єднує датчик і покажчик.
6.5
Основні
несправності складальних одиниць трансмісії,
|
Основні
несправності головних зчеплень та способи їх усунення
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
Педаль зчеплення не повертається у вихідне положення |
Заїдає важіль педалі в отворі підлоги кабіни; Малий зазор між плунжером і клапаном
пристрою стеження (Т-150/150К); Зношення клапана |
Усунути заїдання важеля педалі; Відрегулювати зазор між плунжером і клапаном
пристрою стеження в межах 1,7—1,9 мм; Замінити клапан. |
|
|
пристрою стеження (Т-150/150К). |
|
|
Витікання повітря з корпусу пристрою стеження
(Т150/150К) |
Порушена герметичність посадки клапана на торець
корпусу сервомеханізму; Зруйнована манжета плунжера пристрою стеження. |
Очистити від корозії торець корпусу або замінити
клапан; Замінити манжету. |
|
Основні несправності коробок передач та способи їх усунення |
||
|
Несправність |
Причина |
Спосіб усунення |
|
1 |
2 |
3 |
|
3 рухомими шестернями |
||
|
Утруднене перемикання передач |
Зчеплення „веде”, гальмо не зупиняє первинний вал;
Порушене регулювання механізму блокування; Зношені зуби. |
Відрегулювати зчеплення, гальмо; Відрегулювати механізм блокування; Замінити шестерні. |
|
Самовільне перемикання передач і вмикання двох
передач |
Дуже велике зношення вилок і пазів; Невідрегулюваний механізм
блокування; Послаблені болти кріплення вилок перемикання
передач. |
Замінити вилки і шестерні або наварити поверхні вилок; Відрегулювати механізм блокування; Затягнути і законтрити болти. |
|
Нагрівання коробки передач |
Недостатня кількість оливи; В’язкість оливи не
відповідає вимогам виготовлювача. |
Долити оливу до потрібного рівня; Замінити оливу відповідно до вимог виготовлювача. |
|
3 шестернями постійного зачеплення і |
гідрокеруванням |
|
|
Зниження або відсутність тиску на всіх передачах |
Знижений рівень оливи; Забруднений забірний
фільтр; Зруйноване ущільнювальне кільце
гідроакумулятора; Заліг перепускний клапан розподільника. |
Долити оливу до потрібного рівня; Зняти кришку і промити забірний фільтр; Зняти гідроакумулятор, замінити ущільнювальне
кільце; Зняти розподільник, відкрутити пробку, не відкручуючи
ковпачок і регулювальний гвинт, витягнути перепускний клапан, промити; Промити фільтр лінії нагнітання. |
|
|
 |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
 |
||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Ведучі мости і кінцеві
передачі |
|
|
Підвищений шум |
Збільшився зазор у конічних підшипниках
ведучої шестерні; Неправильно відрегульоване
зачеплення. |
Відрегулювати зазор у конічних підшипниках ведучої
шестерні, забезпечити монтажний розмір; Відрегулювати зачеплення, перевірити
бічний зазор, монтажний розмір і пляму контакту. |
|
Перегрівання веду- |
Знижений рівень оливи в |
Долити оливу до відповід- |
|
чого моста |
порожнині моста; Малий зазор у конічних підшипниках
ведучої шестерні; Неправильне регулювання зачеплення. |
ного рівня; Відрегулювати зазор; Відрегулювати зачеплення. |
|
Підтікання оливи |
Завищений рівень оливи; Зруйноване
ущільнення; Забруднений сапун; Зношене ущільнення. |
Злити надлишок оливи; Замінити ущільнення; Очистити
від бруду і промити сапун; Замінити ущільнення. |
|
|
6.6
Основні
несправності ходової частини, способи їх усунення
Найпоширенішими
несправностями колісних рушіїв є зношення і розшарування шин. У коліс
переднього моста ці несправності виявляються внаслідок порушення регулювання
сходження коліс. З метою усунення цієї несправності сходження коліс регулюють
відповідно до інструкції з експлуатації трактора.
У колесах
заднього і переднього мостів ця несправність виникає в результаті
невідповідності тиску повітря в шинах. Для запобігання цьому тиск у шинах
передніх і задніх коліс має відповідати рекомендованим нормам.
У колісних
машин можуть підвищуватись нестійкість (виляння) передніх керованих коліс,
трапитись проколи шин і пошкодження коліс, зігнутись передня вісь, що здатне
спричинити аварійну ситуацію, тому експлуатувати машини з такими несправностями
заборонено. Нестійкість передніх коліс зумовлюється зношенням шворнів, їхніх
втулок, підшипників. Зношені деталі замінюють, а підшипники регулюють. Проколи
і невеликі пошкодження камер коліс у дорозі можна заклеїти латкою з гуми
(холодний спосіб) або вдатися до вулканізації (гарячий спосіб). Пошкоджену
покришку, як правило, здають у ремонт.
У результаті
необережної їзди можуть бути погнуті диски й ободи коліс. У разі незатягнених
шпильок і гайок коліс отвори дисків під шпильки кріплення розбиваються і диски
стають непридатними. Непридатні колеса і погнуті передні осі здають у ремонт.
Щоб усунути
підтікання оливи з нещільних з’єднань гусеничних тракторів, місце підтікання очищають
і з’ясовують причину несправності. Послаблені кріплення підтягують, зношені і
пошкоджені ущільнення, деталі ущільнювальних пристроїв, прокладки замінюють.
У гусеничних тракторах ХТЗ за великих і різких
перевантажень ходової частини можливе руйнування пластинчастого клапана,
внаслідок чого гусеничний ланцюг послаблюється і спадає. Для усунення цієї
несправності клапан замінюють на новий і натягують гусениці.
6.7
Основні
несправності систем керування, гальмівних систем,
Основні несправності рульового
керування та способи їх усунення
|
Основні
несправності гальмівних систем та способи їх усунення
|
|
|
6.8
Несправності
робочого обладнання тракторів, способи їх усунення
6.8.1
Основні
несправності гідроначіпної системи та способи їх
Основна умова
безвідмовної роботи гідроначіпної системи - використання рекомендованої
заводом-виготовлювачем робочої рідини, її чистота і відсутність підсмоктування
повітря. Тому гідросистему потрібно заправляти ретельно очищеною оливою і не
допускати послаблення різьбових з’єднань.
|
Основні
несправності гідроначіпної системи, їх причини та способи усунення
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
|
ВВП не передає повного моменту
або після вимкнення продовжує обертатись (Беларусь) |
Порушилось регулювання керування. |
Відрегулювати гальма ВВП. |
|
Утруднене або неможливе вмикання і вимикання ВВП (Т-150/Т-150К) |
Заклинив ексцентрик внаслідок потрапляння бруду і
пилу. |
Вийняти ексцентрик, очистити
бруд, ліквідувати забоїни, замінити ущільнювальне кільце. |
|
За вимкненої ГПМ ВВП ведений вал не зупиняється |
Не повністю вимкнений клапан плавного вмикання. |
Відрегулювати положення
важеля ексцентрика у вимкненому і ввімкненому положеннях. |
|
Регулятор ВВП не працює за справного приводу (Т-150/Т-150К) |
Провертається в гнізді або повністю зношена шліцьова
втулка в торці ведучого вала. |
Запресувати нову втулку в
гніздо вала. |
|
|
1.
Операції, що
виконуються під час підготовки машин до ремонту.
Експлуатаційний (аварійний), поточний, капітальний
види ремонту. Технологічний процес поточного ремонту тракторів.
2.
Основні
несправності двигуна, причини та способи їх усунення.
3.
Основні
несправності електрообладнання, причини та способи їх усунення.
4.
Основні
несправності складальних одиниць трансмісії, причини та способи їх усунення.
5.
Основні
несправності ходової частини, причини та способи їх усунення.
6.
Основні
несправності системи рульового керування, причини та способи їх усунення.
7.
Основні несправності
гальмівних систем, причини та способи їх усунення.
8.
Основні
несправності гідроначіпної системи, причини та способи їх усунення.
9.
Основні
несправності ВВП, причини та способи їх усунення.
Урок №1
Тема 1. Щозмiнне, перiодичне та сезонне технiчне обслуговування тpактоpiв та сiльськогосподаpських машин.
1. Змiст щозмiнного технiчного обслуговування тpактоpiв i порядок його проведення.
2. Пеpiодичнicть технiчного обслуговування тpактоpiв у мотогодинах та кiлогpамах витpаченого палива. Змiст ТО-1, ТО-2, ТО-3 та поpядок їх виконання. Мiсце пpоведення обслуговування та оpганiзацiя pобiт. Пpилади, iнстpумент, обладнання для виконання pобiт.
Тема 2. Пеpiодичнi технiчнi огляди. Діагностування.
3. Сутність та завдання технiчного огляду машин. Мiсцe та час пpоведення pобiт. 4. Порядок пpоведення пеpiодичних оглядiв машин їх технiчного стану.
Конспект
Види і періодичність технічного обслуговування трактора.
Основні поняття
Під час роботи трактора відбувається поступове спрацювання його деталей, слабнуть кріплення, порушується регулювання. Щоб забезпечити нормальну роботу необхідно організувати правильний догляд за трактором, своєчасно здійснювати змащування, регулювання, тобто проводити технічне обслуговування.
Технічне обслуговування – це комплекс робіт для підтримки роботоздатності машини при обкатці, використанні та зберіганні.
У сільському господарстві діє планово-попереджувальна система технічного обслуговування машин, до складу якої входять експлуатаційна обкатка, технічне обслуговування під час експлуатації машини, зберігання.
Періодичність технічного обслуговування є відрізком часу між видами технічного обслуговування.
Засоби технічного обслуговування – це засоби технічного спорядження та споруди, призначені для виконання технічного обслуговування та ремонту.
Діагностування – процес визначення технічного стану машини за зовнішніми ознаками, без розбирання.
Трудомісткість технічного обслуговування – трудовитрати на здійснення одного виду технічного обслуговування.
Обкатка – введення машини в режим нормальної експлуатації.
Ремонт – усунення несправностей та поновлення робото-здатності трактора (машини).
Зберігання – це система заходів, що забезпечує захист тракторів та сільськогосподарських машин. їх агрегатів і деталей від руйнівного впливу вологи, газів, хімічних з'єднань та розукомплектування.
Експлуатаційна обкатка
Мета обкатки нової та відремонтованої машини полягає у забезпеченні прироблення робочих поверхонь деталей, що збільшує строк їх роботи.
Обкатка машин здійснюється поступово з наростаючим навантаженням. Режим обкатки складається зпідготовки трактора до обкатки, обкатки трактора на холостому ході та обкатки трактора під навантаженням. Час обкатки тракторів – не менше 30 год. На початку обкатують двигун внутрішнього згорання на холостому ході 15 хв, далі продовжується обкатка на легких роботах. Наприклад, під час обкатки стежать за роботою вузлів та агрегатів, прослуховують двигун та трансмісію на всіх режимах, усувають несправності.
Після обкатки та зовнішнього огляду трактора складається акт обкатки, робиться позначка у технічному паспорті.
Види технічного обслуговування та ремонту
Вирізняють такі види технічного обслуговування тракторів: щозмінне технічне обслуговування – на початку зміни або через 8–10 годин роботи; ТО-1 (через 60 мото-годин); ТО-2 (через 240 мото-годин); ТО-3 (через 960 мото-годин); сезонне технічне обслуговування (при переході до весняно-літнього або осінньо-зимового періоду експлуатації); технічне обслуговування в особливих умовах експлуатації.
Місцем проведення ТО-1, ТО-2 може бути місце роботи машини; ТО-3 – здійснюється на станціях, пунктах технічного обслуговування або у стаціонарних майстернях.
Виділяють два види ремонту: поточний та капітальний.
Поточний ремонт передбачає відновлення робото-здатності виробу і полягає у заміні окремих частин.
Капітальний ремонт передбачає відновлення будь-якої частини машини та максимальне поновлення її моторесурсу.
Для сільськогосподарських машин стандартом визначені такі види технічних обслуговувань:
– щозмінне – на початку зміни;
– перше технічне обслуговування (тільки для складних самохідних та стаціонарних машин);
– через 60 мото-годин роботи;
– друге технічне обслуговування (через 240 мото-годин роботи);
– післясезонне технічне обслуговування – по закінченні сезонних робіт.
Допускається відхилення від визначеної періодичності здійснення технічних обслуговувань на 10%.
Розрахунок періодичності технічного обслуговування трактора можна проводити за витраченим ним пальним при середньому завантаженні трактора (див. таблицю 8.1).
Порядок проведення періодичних технічних обслуговувань такий: 1-1-1-2-1-1-1-2-1-1-1-2-1-1-1-3.
Щозмінне технічне обслуговування включає очистку трактора від пилу та бруду, мийку, перевірку стану зовнішніх кріплень (при необхідності їх підтягування); перевірку стану двигуна, акумуляторної батареї, рульового керування, системи освітлення, гальм; перевірку рівнів охолоджувальної рідини в радіаторі, мастила в піддоні картера дизеля (через 15...20 хв після його зупинки), повітряного очисника, доливання робочих рідин до заданих рівнів.
Перше технічне обслуговування (ТО-1) передбачає виконання всіх операцій ЩТО та ще додатково: перевірку та (за необхідності) регулювання натягу пасів вентилятора, генератора, тиск повітря у шинах; перевірку стану акумуляторної батареї та очистку її від бруду; обслуговування повітряних очисників; злив відстою пального та мастил; перевірку вільного ходу важелів та (за необхідності) регулювання; перевірку та (за необхідності) регулювання педалей керування трактором.
Друге технічне обслуговування (ТО-2) виконує майстер і тракторист-машиніст за місцем роботи трактора або на пункті технічного обслуговування.
При ТО-2 здійснюються операції першого обслуговування та додатково такі: заміна мастила в системі змащування дизеля; очистка та промивання паливних фільтрів, ротора мастильного фільтра, фільтра гідросистеми, коробки передач, заднього моста; перевіряють та регулюють зазори між клапанами та коромислами, зчеплення, натяг гусениць; перевіряють надійність кріплення всіх агрегатів трактора; регулюють паливну апаратуру; змащуюють трактор відповідно до карти змащування.
Третє технічне обслуговування (ТО-3) виконує майстер і трактористи на пункті технічного обслуговування або в майстерні. Якщо необхідно, перед проведенням ТО-3 здійснюють діагностування трактора.
При ТО-3 спочатку повторюють операції ТО-2, а потім додатково виконують: перевірку та регулювання форсунок і паливного насоса на спеціальних стендах, магнето, підшипників ходової системи, гідропідсилювача рульового керування; перевіряють точність контрольних приладів за еталонними; видаляють накип з системи охолодження; промивають систему змащування двигуна; промивають дизельним пальним вузли трансмісії; змащують всі вузли відповідно до карти змащування; перевіряють та регулюють всі вузли та механізми.
Якщо трактор працює впродовж всього року, то при переході до осінньо-зимового (ОЗ) та до весняно-літнього (ВЛ) періоду експлуатації здійснюється сезонне технічне обслуговування (СТО).
До операцій сезонного технічного обслуговування належать: очистка та мийка трактора; планове технічне обслуговування; заміна мастила, пального у відповідних системах сортами, відповідними до пори року, промивання баків; відключення або підключення мастильного радіатора. На осінньо-зимовий період утеплюють кабіну, двигун, вмикають систему опалення кабіни. На весняно-літній період знімають теплі чохли, вимикають індивідуальне опалення.
Зберігання машин
Після виконання технологічних процесів виникає необхідність поставити техніку на зберігання. Зберігання тракторів і машин повинно організовуватися відповідно до стандартів.
Зберігання є складовою частиною планово-попереджувальної системи технічного обслуговування машинно-тракторного парку.
Машини зберігають на обладнаних місцях зберігання, що розташовані у виробничих базах господарств та пунктах ТО. Місця зберігання машин повинні мати: закриті приміщення, гаражі, накриття, відкриті майданчики з твердим покриттям для складання агрегатів, регулювання машин, майданчики для списаної техніки; склади для зберігання деталей та агрегатів, що зняті з машин; майданчик з естакадою для миття; вантажопідіймальне обладнання, підставки для постановки та зняття машин зі зберігання; приміщення для оформлення документів, огорожу, освітлення території зберігання.
Залежно від тривалості розрізняють три види зберігання:
міжзмінне – коли машини зберігаються менше 10 діб;
короткочасне – від 10 діб до 2 місяців;
тривале – більше двох місяців.
Матеріально-технічна база господарства зумовлює способи зберігання:
· закритий, що передбачає зберігання техніки в закритих приміщеннях (повітках, боксах, гаражах); цей спосіб є найбільш якісним для зберігання складних машин;
· відкритий спосіб – передбачає зберігання на відкритих майданчиках з обов'язковою консервацією та герметизацією знятих деталей для складського зберігання;
· комбінований спосіб – передбачає зберігання техніки під накриттям.
До заходів щодо зберігання машин належать: загальна організація, вибір та підготовка місць зберігання, підготовка машин до зберігання, контроль та технічне обслуговування машин під час зберігання, зняття машин зі зберігання.
На техніку, що поставлена на тривале зберігання, складають приймально-здавальний акт, що зберігається в бухгалтерії.
ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Предмет "Комплексна система
технічного обслуговування та ремонту с/г техніки"
Професія8331
«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва»
2020-21 н.р
|
|
№ уроку |
ТЕМА |
Кількість годин |
Міжпредметні зв”язки |
Література |
|
|
1 |
Тема 1. Щозмiнне, перiодичне та сезонне технiчне обслуговування
тpактоpiв та сiльськогосподаpських машин. Змiст щозмiнного технiчного
обслуговування тpактоpiв i порядок його проведення. Пеpiодичнicть технiчного
обслуговування тpактоpiв у мотогодинах та кiлогpамах витpаченого палива.
Змiст ТО-1, ТО-2, ТО-3 та поpядок їх виконання. Мiсце пpоведення
обслуговування та оpганiзацiя pобiт. Пpилади, iнстpумент, обладнання для
виконання pобiт. |
1 |
Трактори,
автомобілі, креслення , сільськогосподарські машини, охорона праці, правила
дорожнього рукху |
|
|
А.Ф.Антоненко Р.М.Недашківський Комплексна
система технічного обслуговування тракторів та автомобілів |
|||||
|
|
2 |
Тема 5. Пеpiодичнi
технiчнi огляди. Діагностування. Сутність та
завдання технiчного огляду машин. Мiсцe та час пpоведення pобiт. Порядок
пpоведення пеpiодичних оглядiв машин їх технiчного стану. |
1 |
Трактори,
автомобілі, креслення , сільськогосподарські машини, охорона праці, правила
дорожнього рукху |
А.Ф.Антоненко Р.М.Недашківський Комплексна
система технічного обслуговування тракторів та автомобілів |
|
|
3 |
Тема 6. Ремонт
тpактоpiв та сiльськогосподаpських машин. Види pемонту тракторiв i
сiльськогосподарських машин. Ремонтно-обслуговча база АПК. Оpганiзацiйнi фоpми технологiчного
пpоцесу pемонту машин у pемонтних майстеpнях. Пiдготовчi pоботи, що виконуються
пеpед pемонтом машин. Способи вiдновлення з'єднань i
деталей. |
1 |
Трактори,
автомобілі, креслення , сільськогосподарські машини, охорона праці, правила
дорожнього рукху |
А.Ф.Антоненко Р.М.Недашківський Комплексна
система технічного обслуговування тракторів та автомобілів |
|
|
4 |
Підсумковий
урок |
1 |
Трактори,
автомобілі, креслення , сільськогосподарські машини, охорона праці, правила
дорожнього рукху |
А.Ф.Антоненко Р.М.Недашківський Комплексна
система технічного обслуговування тракторів та автомобілів |
|
|
|
|
|
|
План склав Чорний
В.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар